ORD

Человек не терпит насилия!

Вы можете читать нас на следующих доменах:
ord-ua.info ord-ua.biz ord-ua.org

RSS Пограничники, давайте поговорим о проблемах в Госпогранслужбе - 4!!

Переходим на новую ветку

Версия для печати

 

 

Комментировать

Комментарии - страница 319

21.10.2018 18:19 дембель 2019

Дауни я уже на дембель готовлюсь а ви как паукі в банке….


21.10.2018 18:19 дембель 2019

Дауни я уже на дембель готовлюсь а ви как паукі в банке….


21.10.2018 18:20 дембель 2019

дебили….


21.10.2018 18:26 Bоris для KoLLIkoe6

ну да, и ты еще приехал, на одного больше стало!

Мышееб ты, а не кошкоеб.


21.10.2018 18:28 goganidze

я рот твой д е м б е л ь 2019 э б а л!

дебиль.


21.10.2018 18:32 goganidze

я рот твой, савчукоеб…


21.10.2018 18:55 Vendetta

Главное, что многоточия в Европе щедро раздают, а во Львове пидары-погранцы вижу рулят.


21.10.2018 22:27 петро

В подольске однсской области в баре нашел папку с печатью ипронумерованые листы половина чистых на штампе ордо вч 21096 кому отдать бутылка квинта не пройдет


21.10.2018 23:33 Удачи

В погранвойсках номеров таких частей нет. Ищи на других сайтах (к сведению: збройники наданом форуме не чатятся).


22.10.2018 1:02 Поправка

2196


22.10.2018 1:05 Шишолин

Отдай папку в контрразведку фронта, секреты в Госпогранслужбе закончились лет так с 20-ть назад, все что могли продали давно врагам!


22.10.2018 9:28 Седой

В нашем деле главное: Что бы бля… враг не догадался. Попал служить в 1995 г. на ПЗ. и ощутил глубину наших глубин. На ПЗ все секретные донесения и телеграммы шли в зашифрованом виде. Что бы их зашифровать или розшифрорать, необходима была спец. литература 1 кат. секретности, которая была разработана бывшим КГБ СССР.


22.10.2018 9:32 Седому

Много лишнего пишешь! За тобой скоро придут компетентні органи, расскажешь им про свою литературу.


22.10.2018 12:32 Безмозглым рабам к размышлению!!!

https://strana.ua/news/167361-posle-povyshenija-tarifov-na-haz-v-seti-nabiraet-p opuljarnost-staroe-intervju-janukovicha-video.html


22.10.2018 14:40 Жанна Безп'ятчук BBC News Україна

Геї в армії: вони захищали країну, яка їх не приймає

Вони вижили на лінії вогню, врятували життя й здоров’я десяткам побратимів, постачали на передову все, що неспроможна була дати своїм солдатам держава в перший рік війни. Але більшість із них досі не може розраховувати на прийняття себе в українській армії та в соціумі в цілому.

Це геї, лесбійки, трансгендери та бісексуали, які служили, були парамедиками чи волонтерами. На війні їм бракувало часу думати над прихованою правдою свого життя. Але все одно приходить момент вибору: розповідати чи ні? І постає питання: що буде далі?

В Одесі пройшов марш за права ЛГБТ — фото Тишком-нишком — як живуть ЛГБТ в Україні ООН засудила Україну за напади на ромів і похвалила за захист ЛГБТ-прайду “Мені сказали прямо: ми тебе вб’ємо”. Історії чеченців, які втекли через сексуальну орієнтацію

Український фотохудожник Антон Шебетко записав інтерв’ю та створив фотопортрети вісьмох представників ЛГБТ-спільноти, що пройшли війну на сході, дехто з них досі там перебуває. Вони не розкривають своїх облич на фотографіях і називають лише імена, деякі з них — змінені. Так постала виставка фотографій та відеоінсталяцій “Ми були тут”.

30 серпня вона відкрилася в київському арт-просторі Izone. Image caption У проекті “Ми були тут” узяли участь вісім військових, волонтерів і парамедиків

Автор працював над виставкою у рамках проекту для українських митців, присвяченого недискримінації ЛГБТ-спільноти, яку фонд “Ізоляція” проводив спільно з КиївПрайд у березні цього року.

“На початку війни ці люди йшли добровольцями захищати Україну з голими руками, країну, яка не готова їх прийняти”, — так розповідає про своїх героїв Антон Шебетко.

“Я просто з ними говорив. Мені важливо було почути не завчені розповіді, а зрозуміти людські історії”, — додає фотограф, визнаючи, що Україна залишається “консервативною, гомофобною країною”. Image caption Один із учасників проекту Віктор Пилипенко здійснив повний камінг-аут

Після спілкування з Антоном один із учасників проекту, екс-боєць добровольчого батальйону “Донбас”, 31-річний Віктор Пилипенко, здійснив камінг-аут, тобто відкрив своє обличчя й публічно розповів про свою сексуальну орієнтацію.

“Я усвідомив, що живу напівжиттям, що сам собі брешу. Коли показуєш обличчя, люди вірять більше. Важливо, щоб люди бачили: геї, лесбійки, бісексуали — це звичайні люди, які також воюють за них на фронті”, — пояснює свою мотивацію Віктор.

Він двічі подавав анкету в “Донбас”. Перший раз йому відмовили. Вдруге зробив це під час Іловайського котла. Пояснює: просто не міг інакше. Копирайт изображения Антон Шебетко Image caption Всі учасники проекту “Ми були тут” закривають свої обличчя

До Майдану й війни хлопець жив і працював в Арабських Еміратах. Мав гарну роботу. Але не зміг залишатися за кордоном, коли в Україні почалися історичні події.

“Я був тоді під Генштабом, бачив, як виходили дружини хлопців, які були в оточенні під Іловайськом, і розповідали, що їм телефонують чоловіки й прощаються. Я тоді заповнив анкету в батальйон “Донбас” удруге. Цього разу мене взяли”, — пригадує атовець.

Він провів на фронті півтора року: з вересня 2014-го по травень 2016-го. Служив на Луганщині, потім — півроку в Широкиному на передовій під постійними обстрілами.

Мав позивний “Француз” через те, що вільно володіє французькою, а також й англійською. За фахом є професійним перекладачем. Завдяки цьому саме його часто делегували давати коментарі іноземним медіа. Копирайт изображения Віктор Пилипенко Image caption Віктор Пилипенко прослужив у зоні АТО півтора року

На війні Віктор Пилипенко не відкривав нікому правди про себе: “Мені ставили питання щодо дівчини, куди це я бігаю, коли ми з бойових завдань поверталися в наше місце розташування в місті. Я вимушений був вигадувати історії, що це якісь дівчата, хоча це було не так”.

Коли ж у червні 2018 року написав відверто про себе на Facebook, несподівано отримав багато слів підтримки, але й без погроз не обійшлося.

Воєнні побратими, які його знали на війні, підтримали: “Вони кажуть, що завжди будуть мене поважати й приймати таким, яким я є. Дехто з них писав, що вважає цей крок за геройство”.

І якщо Віктор Пилипенко сидить перед нами з відкритим обличчям, інша учасниця проекту “Ми були тут”, Софія (ім’я змінене), закриває обличчя. Вона лесбійка. Image caption Лесбійки-учасниці бойових дій здебільшого воліють залишатися інкогніто

Ми не зможемо розповісти про її воєнний досвід, бойові завдання, тип зброї, з якою вона їх проходила, гарячі точки, де вижила. На місці цієї частини оповіді — пробіли. Дівчину не розуміють рідні та знайомі, тому досі воліє зберегти інкогніто.

“Сприйняття теми ЛГБТ було різним у різних підрозділах. Приміром, в одному не лише гомофобія панувала, а там ще й були дуже проти жінок в армії. А були підрозділи, де всім було все одно, хто ти, якщо ти бойова одиниця, що добре виконує завдання”, — розповідає Софія.

Вона, як і Віктор, не розкривалася перед своїм оточенням в армії, за дуже рідкісними винятками. “На війні я сказала одній волонтерці, що є лесбійкою, після того, як вона написала у Facebook гомофобний пост. Та була шокована, що ми нормальні люди, а не якісь пародії на них. У її середовищі були такі уявлення”, — пригадує дівчина. Image caption Ці люди воювали й вижили, але не можуть показати свої обличчя, хоч і не є засекреченими розвідниками

Про те, чи варто й навіщо ветеранам війни з ЛГБТ-спільноти розповідати про свою сексуальну орієнтацію, Софія каже: “Військовим дуже важливо робити камінг-аути. Я б хотіла, щоб першими це робили ті, хто вже відслужив і повернувся, тобто ті, хто не буде одразу стикатися з неприйняттям”.

Віктор описує зміни в собі, які приніс камінг-аут: “Це неймовірне полегшення. Мені приємно тепер жити не ховаючись. Я би радив багатьом не приховувати це. Сексуальність, коли ти її затаюєш, починає тобою керувати, перетворюватися на комплекси та страхи”.

Він визнає, що, як це не парадоксально, в Україні досі заявити про те, що ти гей чи лесбійка, видається сміливішим рішенням, аніж піти на війну.


22.10.2018 14:46 The Best news

Новый мотивационный ролик Вооружённых Сил Российской Федерации! Выше только дно марианской впадины. https://www.youtube.com/watch?v=wzH9f6nQjRA


22.10.2018 16:32 ВОИНСКАЯ ЧАСТЬ 2196 (Одесская обл., г. Подольск)

Печатка та документи знайдені Петром, однозначно — це Подільський прикордонний загін — в/ч 2196, є територіальним органом охорони державного кордону в складі Південного регіонального управління. Ящик коняку буде мало….


22.10.2018 16:44 ПнРУ

У нас к примеру в ПнРУ есть такая шлюха-натуралка, Марина Игоревна, которая неплохо скачет и умело берет в рот. Обслуживает всех нуждэнных умело и грамотно, в т.ч. шаблия и не только. Скаких пример берите, а не с гомиков и лэсбиянок…


22.10.2018 16:50 для пру

Маришка у вас звезда миньета, секретарша Шаблия и всех начальников.


22.10.2018 17:01 МЕЙКО

Випив всього 0,5!!!!!!

Продовжуємо знаходити цікаві факти із життя Сумського прикордонного загону. Сьогодні мова йде про звичайного інспектора відділення прикордонної служби «Сопич» відділу прикордонної служби «Глухів» НАУМЕНКО ОЛЕКСІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА, 03.05.1998 р. н., уродженця с. Дунайця, котрий 27.09.2018 року о 22:25 годині на перехресті вул. Слобідська та Червона Гірка був зупинений працівниками патрульної поліції м. Глухів за кермом автомобіля «Mustang Dingo» без номеру, у нетверезому вигляді ( результат алкотестера 2,8 проміле ) та без прав за що на останнього було складено 2 протоколи про адміністративне правопорушення за: 1. ч.2 ст.126 КУпАП (керування транспортним засобом без водійського посвідчення на право керування) 2. ч.1 ст.130 КУпАП ( керування транспортним засобом в нетверезому вигляді)

Дивно, що даний факт замовчується як керівником відділення прикордонної служби «Сопич» Гулеватим Олександром та і його безпосереднім керівником-начальником прикордонного відділу Маліком Євгеном. Звичайно за такі правопорушення йде негайне звільнення із лав прикордонників, або хоча б проводиться банальне службове розслідування (тим паче в протоколі Науменко власною рукою написав, що випив 0,5 горілки) , а тут тиша…..

А причина виявилась дуже простою: НАУМЕНКО ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, являється родичем нашого відомого та гаряче люблячого ШАРАПА СЕРГІЯ, котрий будучи на короткій нозі с керівництвом ДПСУ ………

Ось і виходить, що великі родинні зв’язки сворюють великі дива. В тій ситуації там де іншого прикордонника знищили, як військовослужбовця, тут спокій……..

Чекайте нових цікавих історій!!!!!!


Комментировать